The antithesis of nature and freedom is the central idea of Kant's philosophy. It is the direct expression of its postulated division of all existing things into the world of phenomena, which in their sum-total constitute nature, and its original foundation—the world of things in themselves, which lie beyond the categorial determinations of nature. Necessity and causal relations, like space and time, apply only to the world of phenomena; the world of things in themselves is free of these determinations and, (...) therefore, constitutes the realm of freedom—freedom from the intractable laws of nature. Thus, Kant, on the one hand, proves the unconditional subsumption of phenomena under the laws of nature, under the strictest determinism, and, on the other, insists just as decisively that freedom is the first, pretemporal link in the cause-and-effect chain of events. True, the existence of this original freedom is unprovable; it is unknowable, supersensible, and transcendent. But if we agree that there are not only phenomena but also things in themselves, then the conclusion about freedom is fully justified. If, on the other hand, we reject the existence of things in themselves, then we deny at the same time any possibility of freedom, for there are no exceptions in natural determinism. (shrink)

Hegel, like his precursor of genius Heraclitus, is often called an "obscure" philosopher. One must agree with this. That being the case, it becomes impossible to evade the question of the reasons for this "obscurity," which clearly should not be reduced to shortcomings of style. True, Hegel's language is difficult; it must be studied and one must become accustomed to it in order to understand Hegel's philosophy. Nonetheless, this distinctive language is very expressive. It presents well all the nuances of (...) Hegel's thought. (shrink)

Critical study of Tattvārthādhigamasūtra, work on Jaina philosophy, ethics and doctrines by Umāsvāti.

In the article, the organic principle of the Euroasian philosophy is studied. The organic principle acts as a basis of special style of thinking and a certain methodology of scientific knowledge here. The Euroasian methodology of studying of development of society allows establishing of the nature of communications between social processes and the phenomena of wildlife. In the article, the most important components of the Euroasian organic principle of thinking are shown: special terminology and possibilities of its application for the (...) description and forecasting of the social phenomena. Prerequisites of change of the style of thinking dominating in modern science are also noted. The author considers advantages of the organic principle of the Euroasian methodology in solution of national political, social-economic and cultural problems and in possible prospects of its use for formation of scientific methodology. The organic principle of thinking creates complex idea of reality, which can appear before us new, party unknown earlier. Lack of division of sensual experience and ‘pure reason‘, irrational and rational in organic thinking is unconditional advantage of organic approach. Organic principle presented by the Euroasian philosophical organization of the beginning of the twentieth century and continued by Lev Gumilev in the theory of ethnogenesis acts as alternative developed in the west of one-dimensional, mechanistic methodology. It can be told with confidence that owning all of variety of intellectual traditions is necessary for the modern humankind to become capable to realize global ecological threats and negative consequences of influence of culture in which ethics of individualism prevails. (shrink)

Articles on P. Lakshmi Narasu, Buddhist philosopher from Andhra Pradesh.

On Islamic practices, doctrines and on Islamic ethics.

Актуальність теми дослідження в тому, що представлено напрями підвищення промислового менеджменту в сучасних умовах. Від того, яким чином буде здійснюватися управління виробничим процесом підприємства, залежить його ефективність, прибутковість та конкурентоспроможність в умовах ринкової економіки. Постановка завдання – аналіз різноманітних напрямів підвищення ефективності промислового менеджменту з використанням інформаційних ресурсів; оцінка ролі і значення виробничого потенціалу підприємства в суспільному виробництві. Аналіз останніх досліджень і публікацій - в статті представлено аналіз основних положень теоретичного обґрунтування напрямів підвищення ефективності промислового менеджменту, які знайшли своє відображення (...) у роботах вітчизняних науковців Г.Осовської, В.Воронкової, Р.Фатхутдинова, Н.Подольчак, А.Шегди. Методологічним фундаментом здійснення дослідження обраної тематики стали праці провідних вчених, фахівців, науковців, зокрема дослідженням показниківпідвищення ефективності роботи підприємства займалися І Бойчик, О.Гетьман, І.Ковальчук, С.Покропивний, Ю.Пономарьова, В.Сідун, В.Шаповал та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми – проведено на основі непередбачуваності сучасних економічних умов діяльності підприємств, що потребує подальшого дослідження і визначення реальних шляхів стабілізації та можливого підвищення ефективності роботи підприємств. Методологія – системного, структурного, структурно-функціонального аналізу, що дозволили проаналізувати проблеми напрямів підвищення ефективності промислового менеджменту з використанням інформаційних ресурсів. Виклад основного матеріалу. В статті проаналізовано виробничий потенціал підприємства. Розглянуто питання вимірювання величини і рівня ефективності використання виробничого потенціалу за допомогою використання сучасних методик на основі дослідження провідних методологій. Доведено, що уявлення про величину виробничого потенціалу підприємства і окремих його елементів дозволяє до певної міри управляти характеристиками потенціалу, внаслідок чого виникає можливість цілеспрямованої дії на віддачу виробничих ресурсів. Висновки - Провівши дослідження доведено, що під резервами підвищення економічної ефективності виробництва розуміють невикористані можливості збільшення випуску продукції в розрахунку на одиницю сукупних витрат завдяки більш раціональному використанню усіх видів ресурсів підприємства. (shrink)

In The Manifesto of the Communist Party the founders of Marxism demarcated in a principled way the qualitatively different forms of Utopian socialism. They critically analyzed "feudal socialism," petty-bourgeois socialist Utopias, bourgeois pseudo-socialism and, finally, the critical-Utopian socialism of St. Simon, Fourier, and Owen, which was one of the theoretical sources of the scientific ideology of the working class. This analysis shows that as early as the first half of the nineteeth century ideologies that were foreign to the working class (...) frequently appeared under the banner of socialism. In some cases this socialism had an imaginary, purely phraseological character. In others, it represented a petty bourgeois interpretation of the proletarian liberation movement. But critical-utopian socialism was the reflection of "the first instinctive yearnings of the proletariat for a universal reconstruction of society." This class characterization of the various modifications of socialist doctrine during the epoch of the West European bourgeois democratic revolutions has great methodological significance for understanding the whole subsequent evolution of the ideology of capitalism. (shrink)

On theories in Indian Philosophical Systems.

Comparative study on the philosophies of Rāmānuja, 1017-1137, propagator of Viśiṣṭādvaita school of Hindu philosophy and Swami Dayananda Saraswati, 1824-1883, founder of Arya-Samaj.

Islamic ethics, sufism in the teachings of Ḥasan Ḥasanʹzādah Āmulī; a renowned Iranian scholar.